| Chapter 39 |
1 |
¶ Для дириґетна хору. Єдутуна. Псалом Давидів. (39-2) Я сказав: Пильнувати я буду дороги свої, щоб своїм язиком не грішити, накладу я вуздечку на уста свої, поки передо мною безбожний.
|
2 |
(39-3) Занімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений.
|
3 |
(39-4) Розпалилося серце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумування... Я став говорити своїм язиком:
|
4 |
(39-5) Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, нехай знаю, коли я помру!
|
5 |
(39-6) Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива! Села.
|
6 |
(39-7) У темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте!
|
7 |
¶ (39-8) А тепер на що маю надіятись, Господи? Надія моя на Тебе вона!
|
8 |
(39-9) Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного!
|
9 |
(39-10) Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив,
|
10 |
(39-11) забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь...
|
11 |
(39-12) Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, кожна людина направду марнота! Села.
|
12 |
(39-13) Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в Тебе, мандрівник, як батьки мої всі!
|
13 |
(39-14) Відверни гнів від мене і я підкріплюся, перше ніж відійду, і не буде мене!
|