Chapter 14

  ¶ Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.  

  ¶ Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.  

  ¶ На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.  

  ¶ Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.  

  ¶ Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.  

  ¶ Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.  

  ¶ Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.  

  ¶ Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.  

  ¶ Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.  

  ¶ Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.  

  ¶ Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.  

  ¶ Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.  

  ¶ Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.  

  ¶ Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.  

  ¶ Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.  

  ¶ Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.  

  ¶ Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.  

  ¶ Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.  

  ¶ Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.  

  ¶ Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.  

  ¶ Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.  

  ¶ Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.  

  ¶ Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.  

  ¶ Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.  

  ¶ Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.  

  ¶ У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.  

  Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.  

  ¶ У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.  

  ¶ Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.  

  ¶ Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.  

  ¶ Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.  

  ¶ Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.  

  ¶ Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.  

  ¶ Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.  

  ¶ Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.