| Chapter 23 |
1 |
¶ Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,
|
2 |
і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:
|
3 |
не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!
|
4 |
¶ Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це,
|
5 |
свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба...
|
6 |
¶ Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,
|
7 |
бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою,
|
8 |
той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!
|
9 |
¶ Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.
|
10 |
¶ Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,
|
11 |
бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою!
|
12 |
¶ Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.
|
13 |
Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре:
|
14 |
ти різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш.
|
15 |
Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
|
16 |
і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.
|
17 |
¶ Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,
|
18 |
бо існує майбутнє, і надія твоя не загине.
|
19 |
¶ Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
|
20 |
Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають,
|
21 |
бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.
|
22 |
Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.
|
23 |
Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.
|
24 |
Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.
|
25 |
Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.
|
26 |
Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.
|
27 |
Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка.
|
28 |
І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.
|
29 |
¶ В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?
|
30 |
У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.
|
31 |
Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,
|
32 |
кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,
|
33 |
пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі...
|
34 |
І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.
|
35 |
І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...
|