| Chapter 1 |
1 |
¶ Соломонова Пісня над піснями.
|
2 |
¶ Нехай він цілує мене поцілунками уст своїх, бо ліпші кохання твої від вина!
|
3 |
На запах оливи твої запашні, твоє ймення неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!
|
4 |
Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у палати свої, ми радіти та тішитись будемо тобою, згадаємо кохання твої, від вина приємніші, поправді кохають тебе!
|
5 |
Дочки єрусалимські, я чорна та гарна, немов ті намети кедарські, мов занавіси Соломонові!
|
6 |
Не дивіться на те, що смуглявенька я, бож сонце мене опалило, сини неньки моєї на мене розгнівалися, настановили мене сторожити виноградники, та свого виноградника власного не встерегла я!...
|
7 |
¶ Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де ти пасеш? Де даєш ти спочити у спеку отарі? Пощо біля стад твоїх друзів я буду, немов та причинна?
|
8 |
Якщо ти не знаєш цього, вродливіша посеред жінок, то вийди собі за слідами отари, і випасуй при шатрах пастуших козлятка свої.
|
9 |
Я тебе прирівняв до лошиці в возах фараонових, о моя ти подруженько!
|
10 |
Гарні щічки твої поміж шнурами перел, а шийка твоя між разками намиста!
|
11 |
Ланцюжки золоті ми поробимо тобі разом із срібними кульками!
|
12 |
¶ Доки цар при своєму столі, то мій нард видає свої пахощі.
|
13 |
Мій коханий для мене мов китиця мирри: спочиває між персами в мене!
|
14 |
Мій коханий для мене мов кипрове гроно в ен-ґедських садах-виноградах!
|
15 |
Яка ти прекрасна, моя ти подруженько, яка ти хороша! Твої очі немов голубині!
|
16 |
Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам зелень!
|
17 |
Бруси наших домів то кедрини, стелі в нас кипариси!
|